Які три важливих свята відзначатимуть 14 січня українці

Новий рік (старий стиль), Обрізання Господнє та свято Василія Великого – три важливих свята Православна Церква відзначає 14 січня 2018 року, на Святках.

Новий рік (старий стиль), Обрізання Господнє та свято Василія Великого – три важливих свята Православна Церква відзначає 14 січня 2018 року, передає Ukr.Media. Новий рік за старим стилем або, як частіше називають, Старий Новий рік, що відзначається в ніч з 13-го на 14 січня.

Старий Новий рік

Це свято називається так тому, що за юліанським календарем Новий рік випадав з 13 на 14 січня. Сьогодні ми користуємося григоріанським календарем, який був введений у 1918 році, бо свято і зветься «Старий» Новий рік, Новий рік за старим стилем. Крім того, за календарної традиції, Різдво повинно передувати Новому році.

В Україні на Старий Новий рік щедро накривають стіл. На ньому обов’язково має бути кутя. Святковий стіл дуже схожий на різдвяний, проте страви тут вже не пісні. На стіл ставлять ковбаси, м’ясо, вареники, пироги, млинці і багато іншого. На Старий Новий рік за столом прийнято збиратися всією сім’єю. Родичі просять один в одного прощення за образи і загадують бажання, які обов’язково повинні збутися в новому році.

Обрізання Господнє

Свято Обрізання Господнє відзначається у Православній Церкві з IV століття. Він встановлений в пам’ять обряду, який чинили над єврейськими хлопчиків на восьмий день після народження в знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і єврейським народом.

Саме в цей день обряд був здійснений над Немовлям, народжений Дівою Марією і Він був названий Ісус (Спаситель), як було проголошено Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення.

Господь прийняв обрізання, щоб ніхто згодом не міг засумніватися в тому, що Він був справжньою Людиною, приймав закони свого народу. В старозавітне час обрізання було знаком, богообраний народ відрізняв від інших. В новозавітне час таким знаком приналежності до синам Божим стало Хрещення.

Свято Василія Великого

В цей день 14 січня Церква згадує Василія Великого – Святого Отця Давньої Церкви, що стоїть біля витоків церковної літургіки.

Святитель Василій Великий був архиєпископом міста Кесарії Каппадокійської, а також церковним письменником і богословом. Крім цього, саме йому приписують обґрунтування пристрою іконостасу – вівтарної перешкоди, що відрізняє православні храми.

Василь Великий автор православної літургії, яка носить його ім’я, яка служиться 10 разів у році, згідно Богослужебному Статуту:

В навечір’я свят Різдва Христового і Хрещення. Або в самі свята, якщо їх надвечір’я випадають на суботу або неділю.

На Великому Посту: 1 (перше), 2 (друге), 3 (третє), 4 (четверте) і 5 (п’ятий) неділю.

На Страсній Седмиці: Великі четвер і суботу.

Святитель Василій автор п’ятої та шостої молитов ранкового правила православних християн, а також численних проповідей і листів. Увечері напередодні служиться всеношна з поліелеєм, вранці 14 січня літургія Василя Великого.