“Долар буде стабільний, але…”: Які ще “сюрпризи” чекають українців у новій бюджетній резолюції

На українців чекає стабільний, але дорожчий долар, зростання ВВП, зарплат і пенсій і уповільнення інфляції. Таку перспективу розвитку країни відбив Кабмін в бюджетній резолюції на 2019-2021 роки, законопроект про яку подано до Ради днями. Експерти називають цифри оптимістичними, оскільки поки у нас не видно серйозного зростання економіки, і нагадують, що цьому уряду залишилося працювати трохи більше року через вибори президента, а у нового Кабміну може бути інше бачення розвитку країни, передає Корупція.Інфо

Нагадаємо, бюджетна резолюція – це документ, оновлюваний Кабміном щорічно і містить розрахунки основних макропоказників, на підставі яких верстається держбюджет на майбутній рік.

У поданій урядом бюджетній резолюції на найближчі три роки передбачене насамперед значне зростання реального, тобто з урахуванням інфляції, ВВП: на 3,6% порівняно з 2018 роком, або до 3,734 трлн грн. А 2020 і 2021 рр. ВВП приросте ще більше – на 4% і 6,3%. З огляду на, що інфляція повинна знижуватися (з 6,5% 2019 року до 4,8% 2021 року), це означає, що Кабмін розраховує на зростання ВВП за рахунок пожвавлення економіки, оскільки ВВП – це вартість усіх товарів і послуг, вироблених усередині країни в грошах, і “нагнати” його за рахунок зростання цін в цьому випадку не вийде. Звертає увагу і прогноз щодо подорожчання долара – більш ніж на 5 грн за три роки порівняно з нинішнім курсом (26,2 грн/$). Втім, Кабмін попереджає, що ці макропоказники прогнозні і можуть бути відкореговані. Наприклад, проект бюджетної резолюції на 2017 рік передбачав зростання реального ВВП на 3%, інфляцію 8,1%. Але за підсумками 2017 року вийшло 2,1% і 13,7%. У новій резолюції Кабмін вже збільшив інфляцію на 2019 рік з 5,9% до 6,5%.

Думка експертів

Економісти кажуть, що бюджетна резолюція зараз мало впливає на ухвалення закону про держбюджет.

“Резолюція – формальний документ, але її приймають, тому що цього вимагає закон”, – говорить президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

Експерт навів приклад: курс долара відстає від прогнозів уряду. У держбюджеті цього року закладено середньорічний курс 29,3 грн/$, а він завмер на позначці 26,2 грн/$. За словами Охріменка, в Кабміні не враховують вплив таких чинників, як валютні надходження заробітчан (близько 7 млрд на рік) і зниження імпорту (паливо, газ, автомобілі), що в сумі знижує попит на валюту і обвалює її курс. Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський впевнений, що в майбутньому можливі коригування показників.

“На ситуацію в країні можуть вплинути вибори, виплата зовнішніх боргів, можливість нової світової кризи, посилення військової ескалації на сході країни тощо”.

Також експерт вважає, що курс досягне 30,5 грн/$ в грудні 2018-го.

“Традиційно навесні та влітку долар дешевшає через ділове затишшя. Але у вересні, коли стартує бізнес-сезон, долар підросте до 27 грн. А піку в 30,5 грн/$ він може досягти в листопаді-грудні, оскільки бізнес закриває борги , влада закуповує газ. Тому валютні гойдалки у вигляді різкого зростання курсу варто очікувати саме наприкінці осені і на весь зимовий сезон, що збігається з прогнозами Кабміну”, – резюмував Забловський.

“На соцстандарти може не вистачити”

Резолюція передбачає зростання соцстандартів швидше інфляції. Так, якщо з 1 грудня 2018 року середній прожитковий мінімум (ПМ) повинен збільшитися до 1853 грн (зараз він 1700 грн), а ПМ для непрацездатних (він же мінпенсія) – до 1497 грн (зараз 1373), то з 1 грудня 2019- го середній ПМ повинен бути 2011 грн (+158 грн), мінпенсія – 1624 грн (+127 грн), таке ж приблизно зростання збережеться в 2020-2021 рр. Охріменко каже, що в цих розрахунках враховані надходження траншів від МВФ, яких поки немає.

“У 2018-2022 рр. Україна повинна виплатити за зовнішніми зобов’язаннями $ 28,1 млрд, в тому числі МВФ – $ 12,1 млрд. Пік виплат припаде саме на 2019-2020 рр. – це $ 6,47 млрд і $ 6,9 млрд, – підрахував Охріменко. – Якщо нових траншів від МВФ не буде, Мінфіну доведеться брати на погашення боргу більше грошей з держбюджету, ніж передбачено бюджетною резолюцією, тому соцстандарти можуть зрости набагато менше запланованого”.